Київський обласний археологічний музей. Трипілля

Київський обласний археологічний музей фактично почав працювати з травня 2002 р., але його історія почалася понад 80 років тому. На шляху до створення музей подолав не мало перешкод і відродився з руїн музею Комсомольської слави.

Ще у далекому 1933 р. до обласного комітету ЛКСМУ була надіслана доповідна від Київського обласного інспектора охорони пам’яток культури Костянтина Антиповича з ідеєю організації в с. Трипіллі історико-революційного заповідника присвяченого подіям 1919 р. Саме у 1919 р. Трипілля стало столицею самопроголошеної Трипільської республіки на чолі з отаманом Зеленим (Данило Терпило), корінним трипільцем, якого радянська влада оголосила бандитом і намагалась якнайгірше представити його дії в тогочасних селянських повстаннях, що охопили Київщину.

2 липня 1919 р. радянська влада відправила каральний загін на Трипілля, серед якого були і комсомольці. Щоб не наражати на ще більшу небезпеку просте населення, військо Зеленого відступило, та на вечір наступного дня вже відбило містечко, взявши в полон комсомольців. Хто покаявся відпустили, але близько 100 комсомольців прилюдно стратили на базарній площі, перед тим примусивши стрибати з високої дніпровської кручі…

Звісно комсомольців представили жертвами зеленівського насильства і заповідник мав відіграти роль культурно-політичного впливу та комуністичного виховання робітничих і народних мас. У 1934 р. на честь загиблих комсомольців на будинку, де їх тримали полоненими, була встановлена меморіальна дошка.

Невеликий музей, що мав стати центром заповідника на місці головних подій, так і не був збудований, натомість у 1938 р. встановили 26-метровий обеліск з чорного граніту, який можна було побачити і з Києва.

Створити Обласний археологічний музей доручили центру охорони пам’яток історії, археології та мистецтва. Робота лягла на плечі Павла Покаса – директора центру. За декілька місяців він розробив план першого залу, придбав для нього археологічні пам’ятки, розмістив експозицію і в травні 1996 р. вже міг вприймати відвідувачів у ньому. Навіть, розробив “Путівник по археології Київської області”. На жаль, його передчасна смерть призупинила роботу і про музей знову забуло керівництво.

Зміни починаються у 2000 р., коли з нагоди 150 річниці з дня народження видатного вченого-археолога Вікентія Хвойки тодішній Президент України Леонід Кучма підписав розпорядження про увічнення пам’яті Хвойки та встановлення йому погруддя біля приміщення Київського обласного археологічного музею в с. Трипілля.

Київська обласна державна адміністрація виділила необхідні кошти і з 26 жовтня 2001 р. в музеї розпочалися ремонтно-будівельні роботи.

Зліва від музею встановлене на п’єдесталі бронзове погруддя Вікентія Хвойки – перший в Україні пам’ятник цьому археологу. Пам’ятник прекрасно доповнив задум головного архітектора проекту – Анатолія Ігнащенка по оформленню примузейної території.

Перед пам’ятником спорудили “Стіл злагоди”, в центрі якого встановлений металевий циліндр – вісь землі з написом “Діалог культур” українською та англійською мовами, що символізує переплетіння культур на цій землі, перехід однієї в іншу. Навколо “Стола злагоди” розмістили історичні експонати із каміння, створені руками давньої людини. Перед фасадом музею встановили великі брили каменю-пісковику, вік яких понад 70 млн років – подарунок Національного історико-етнографічного заповідника Переяслав-Хмельницького.

Зовнішній вигляд музею теж змінився. За задумом Анатолія Ігнащенка форма будівлі нагадує “скEnриню” чи земляну глибу, в якій сховані скарби минулого. Перед входом у музей на висоті 2,5 м закріплений металевий світильник у вигляді тринокля – елемент Трипільської культури. Споруда музею прикрашена встановленими на даху керамічними копіями антропоморфних трипільських статуеток та однією скіфською бабою, виготовлених товариством “Коло-Ра”. Півтораметрові жіночі фігури символізують материнство та жінку, як берегиню домашнього вогнища. А на при музейній території висадили самшитову алею.

• Антропоморфні фігури перед підйомом їх на дах, 2001 р.
• Ансамбль “Добродії” з міста Обухова на відкритті музею
• Михайло Відейко працює над реконструкцією залишків житла трипільської культури, 2002 рік
• Співробітники музею у 2002 р.
• Микола Городиський та Михайло Сікорський в третьому залі музею перед триноклевидною посудиною, 2001 р.
• Реконструкція музею у 2002 р. Жіночі статуетки, які помістили на дах будівлі
• Антропоморфні фігури перед підйомом їх на дах, 2001 р.
• Ансамбль “Добродії” з міста Обухова на відкритті музею
• Розкопки проведені Київським обласним археологічним музеєм у 2003 р., с. Щербанівка, ур. Липове
• Фрагменти мальованої кераміки з розкопок трипільського поселення в ур. Липове
• Фрагменти керамічних виробів ХVІІ ст з с. Трипілля
• Кубок середньодніпровської культури, розкопки у с. Долина
• Кераміка трипільської культури з розкопок біля с. Долина у 2003 р.
• Кераміка трипільської культури: фрагменти покришок з заглибленим орнаментом
• Керамічні вироби ХІ-ХІІІ ст виявлені в с. Трипілля
• Вид на місце розташування поселення трипільської культури, с. Щербанівка, урочище Липове
• Археологічна розвідка давніх поселень біля с. Долина
• Археологічні дослідження біля с. Щербанівка, 2003 рік
• Археологічні дослідження біля с. Долина, 2003 рік
• Розкопки проведені Київським обласним археологічним музеєм у 2003 р., с. Щербанівка, ур. Липове
• Фрагменти мальованої кераміки з розкопок трипільського поселення в ур. Липове

Утім зовнішні зміни музею – це лише вершина айсбергу. Адже паралельно з цим музей розпочав активну наукову роботу. За підтримки Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (УНК МТП) співробітники музею провели археологічні розвідки та розкопки в селах Щербанівка, Долина та Трипілля. На початку 2003 р. Комітет передав до бібліотеки музею підбірку науково-популярної та історичної літератури. У музеї активно проходять конференції, виставки та розвідки. Співробітники музею ведуть роботу по вивченню та висвітленню історії Київської області.

Нині до складу музею входить 7 відділень, що розташовані у Київській області: музей Бойової слави (загальносвітня школа с. Трипілля); музей В. Хвойки та музей І. Франка (с. Халеп’я); музей Козаччини та Картинна галерея (с. Германівка); музей Анатолія Солов’яненка та краєзнавчий музей (смт Козин); Археолого-краєзнавчий музей (с. Копачів); історико-краєзнавчий музей (с. Соснова).

З кожним днем музейне життя стає усе активнішим, приваблюючи нових і нових відвідувачів.