Київський обласний археологічний музей. Трипілля

Музей

Київський обласний археологічний музей. Трипілля

335

0

0.0

Прокласти маршрут
вулиця Героїв Трипілля, 12, Трипілля, Київська обл., 08722

Про місце

Київський обласний археологічний музей фактично почав працювати з травня 2002 р., але його історія почалася понад 80 років тому. На шляху до створення музей подолав не мало перешкод і відродився з руїн музею Комсомольської слави.

Ще у далекому 1933 р. до обласного комітету ЛКСМУ була надіслана доповідна від Київського обласного інспектора охорони пам’яток культури Костянтина Антиповича з ідеєю організації в с. Трипіллі історико-революційного заповідника присвяченого подіям 1919 р. Саме у 1919 р. Трипілля стало столицею самопроголошеної Трипільської республіки на чолі з отаманом Зеленим (Данило Терпило), корінним трипільцем, якого радянська влада оголосила бандитом і намагалась якнайгірше представити його дії в тогочасних селянських повстаннях, що охопили Київщину.

2 липня 1919 р. радянська влада відправила каральний загін на Трипілля, серед якого були і комсомольці. Щоб не наражати на ще більшу небезпеку просте населення, військо Зеленого відступило, та на вечір наступного дня вже відбило містечко, взявши в полон комсомольців. Хто покаявся відпустили, але близько 100 комсомольців прилюдно стратили на базарній площі, перед тим примусивши стрибати з високої дніпровської кручі…

Звісно комсомольців представили жертвами зеленівського насильства і заповідник мав відіграти роль культурно-політичного впливу та комуністичного виховання робітничих і народних мас. У 1934 р. на честь загиблих комсомольців на будинку, де їх тримали полоненими, була встановлена меморіальна дошка.

Невеликий музей, що мав стати центром заповідника на місці головних подій, так і не був збудований, натомість у 1938 р. встановили 26-метровий обеліск з чорного граніту, який можна було побачити і з Києва.

Створити Обласний археологічний музей доручили центру охорони пам’яток історії, археології та мистецтва. Робота лягла на плечі Павла Покаса – директора центру. За декілька місяців він розробив план першого залу, придбав для нього археологічні пам’ятки, розмістив експозицію і в травні 1996 р. вже міг вприймати відвідувачів у ньому. Навіть, розробив “Путівник по археології Київської області”. На жаль, його передчасна смерть призупинила роботу і про музей знову забуло керівництво.

Зміни починаються у 2000 р., коли з нагоди 150 річниці з дня народження видатного вченого-археолога Вікентія Хвойки тодішній Президент України Леонід Кучма підписав розпорядження про увічнення пам’яті Хвойки та встановлення йому погруддя біля приміщення Київського обласного археологічного музею в с. Трипілля.

Київська обласна державна адміністрація виділила необхідні кошти і з 26 жовтня 2001 р. в музеї розпочалися ремонтно-будівельні роботи.

Зліва від музею встановлене на п’єдесталі бронзове погруддя Вікентія Хвойки – перший в Україні пам’ятник цьому археологу. Пам’ятник прекрасно доповнив задум головного архітектора проекту – Анатолія Ігнащенка по оформленню примузейної території.

Перед пам’ятником спорудили “Стіл злагоди”, в центрі якого встановлений металевий циліндр – вісь землі з написом “Діалог культур” українською та англійською мовами, що символізує переплетіння культур на цій землі, перехід однієї в іншу. Навколо “Стола злагоди” розмістили історичні експонати із каміння, створені руками давньої людини. Перед фасадом музею встановили великі брили каменю-пісковику, вік яких понад 70 млн років – подарунок Національного історико-етнографічного заповідника Переяслав-Хмельницького.

Зовнішній вигляд музею теж змінився. За задумом Анатолія Ігнащенка форма будівлі нагадує “скриню” чи земляну глибу, в якій сховані скарби минулого. Перед входом у музей на висоті 2,5 м закріплений металевий світильник у вигляді тринокля – елемент Трипільської культури. Споруда музею прикрашена встановленими на даху керамічними копіями антропоморфних трипільських статуеток та однією скіфською бабою, виготовлених товариством “Коло-Ра”. Півтораметрові жіночі фігури символізують материнство та жінку, як берегиню домашнього вогнища. А на при музейній території висадили самшитову алею.

Антропоморфні фігури перед підйомом їх на дах, 2001 р.
Ансамбль “Добродії” з міста Обухова на відкритті музею
Михайло Відейко працює над реконструкцією залишків житла трипільської культури, 2002 рік
Співробітники музею у 2002 р.
Микола Городиський та Михайло Сікорський в третьому залі музею перед триноклевидною посудиною, 2001 р.
Реконструкція музею у 2002 р. Жіночі статуетки, які помістили на дах будівлі
Антропоморфні фігури перед підйомом їх на дах, 2001 р.
Ансамбль “Добродії” з міста Обухова на відкритті музею


Розкопки проведені Київським обласним археологічним музеєм у 2003 р., с. Щербанівка, ур. Липове
Фрагменти мальованої кераміки з розкопок трипільського поселення в ур. Липове
Фрагменти керамічних виробів ХVІІ ст з с. Трипілля
Кубок середньодніпровської культури, розкопки у с. Долина
Кераміка трипільської культури з розкопок біля с. Долина у 2003 р.
Кераміка трипільської культури: фрагменти покришок з заглибленим орнаментом
Керамічні вироби ХІ-ХІІІ ст виявлені в с. Трипілля
Вид на місце розташування поселення трипільської культури, с. Щербанівка, урочище Липове
Археологічна розвідка давніх поселень біля с. Долина
Археологічні дослідження біля с. Щербанівка, 2003 рік
Археологічні дослідження біля с. Долина, 2003 рік
Розкопки проведені Київським обласним археологічним музеєм у 2003 р., с. Щербанівка, ур. Липове
Фрагменти мальованої кераміки з розкопок трипільського поселення в ур. Липове


Утім зовнішні зміни музею – це лише вершина айсбергу. Адже паралельно з цим музей розпочав активну наукову роботу. За підтримки Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (УНК МТП) співробітники музею провели археологічні розвідки та розкопки в селах Щербанівка, Долина та Трипілля. На початку 2003 р. Комітет передав до бібліотеки музею підбірку науково-популярної та історичної літератури. У музеї активно проходять конференції, виставки та розвідки. Співробітники музею ведуть роботу по вивченню та висвітленню історії Київської області.

Нині до складу музею входить 7 відділень, що розташовані у Київській області: музей Бойової слави (загальносвітня школа с. Трипілля); музей В. Хвойки та музей І. Франка (с. Халеп’я); музей Козаччини та Картинна галерея (с. Германівка); музей Анатолія Солов’яненка та краєзнавчий музей (смт Козин); Археолого-краєзнавчий музей (с. Копачів); історико-краєзнавчий музей (с. Соснова).

З кожним днем музейне життя стає усе активнішим, приваблюючи нових і нових відвідувачів.

Культурно-пізнавальний

Залишити відгук

Ok Ok