Російський десант кілька разів намагався висадитись в гостомельському аеропорту для подальшого наступу на Київ. Українські Сили Оборони перешкоджали цим спробам і завдавали нищівних ударів по гелікоптерах окупантів. Навіть після полишення своїх позицій українські військові вражали злітну смугу для того, щоб не дати ворогу отримати підкріплення з росії.

Бої за військове містечко Гостомель розпочалися в перший день повномасштабного вторгнення – 24 лютого 2022 року. Тут розташовується кілька важливих стратегічних об’єктів, тож місто було важливою ціллю для окупантів. Попри неймовірні зусилля українських захисників втримати Гостомель під контролем не вдалося, і невдовзі він опинився в окупації. Місто звільнили 2 квітня 2022 року. Понад 400 осіб на момент деокупації вважалися зниклими безвісти.

Вулиця Вокзальна в Бучі стала відомою після того, як українські військові знищили тут колону ворожої техніки 27 лютого 2022 року. Цим вони унеможливили подальше просування росіян. Після звільнення Бучі кладовище російської техніки на тлі зруйнованих будинків зафіксували фотографи. Її часто використовували на означення імперської мети загарбників – взяти Київ за три дні.

Житловий комплекс “Ірпінські Липки” розташований по вулиці Гостомельське шосе, 24/1. Цей район одним з перших потрапив під ворожий удар під час наступу на місто. Через російську атаку 2 березня 2022 року будинок постраждав від уламків ракети. За два тижні – 16 березня 2022 року – від запальних снарядів зайнялися мансардні поверхи житлового комплексу. Рятувальники через постійні пожежі не могли вчасно загасити полум’я. В такий спосіб один з найкращих ЖК Ірпені після звільнення став одним з найбільш постраждалих від війни.

В селі Мощун понад 100 Захисників України загинули в запеклих боях з росіянами, які намагалися збудувати переправу через річку Ірпінь. Бої велися за умови переваги ворога в озброєнні та в особовому складі. Герої мужньо захищали свої позиції, не даючи ворогу просуватися вперед. На місці ведення боїв за Мощун звели Меморіал “Янголи Перемоги”. В 2024 році його внесено в Держреєстр нерухомих пам’яток, Меморіал став культурною спадщиною.

Площа Тараса Шевченка розташована на перетині вулиць Паркова та Центральна. Остання відома жорстокими обстрілами з боку окупантів – росіяни цілеспрямовано цілилися авіабомбами по будинках. В такий спосіб був уражений будинок №359, що стоїть навпроти пам’ятника Шевченку. Фактично він розділився надвоє, удар знищив частину спорудження. Це сталося 2 березня 2022 року. Світлина, де пошкоджений монумент стоїть перед зруйнованим будинком – так, ніби Тарас Григорович схилив голову, шануючи пам’ять загиблих, – є впізнаваною у світі й асоціюється з воєнними злочинами росіян, які вони вчинили під час захоплення й окупації Бородянки.

Романівський міст розташований на виїзді з Ірпеня. 25 лютого 2022 року його довелося підірвати для того, щоб зупинити рух окупантів в бік Києва. Тому місцевим довелося переходити річку по дошках для того, щоб евакуюватися з міста, яке за кілька днів після цього потрапило в окупацію. Для багатьох це був чи не єдиний шлях порятунку, “дорога життя”.

Цвинтар автівок в Ірпені складається з машин, покинутих їхніми власниками під час окупації та боїв за місто. Люди намагалися порятувати себе і своїх близьких. “Дорогою життя” на той момент був лише зруйнований Романівський міст, і містянам доводилось переходити річку пішки. Після звільнення Ірпеня на вулицях знаходили машини з кульовими пошкодженнями, перетворені на металобрухт. В деяких з них були сліди крові. Найжахливіше – це написи “Діти” на легкових автівках.

Центральний будинок культури в Ірпені відкрили у 1954 році. Тут виступали дитячі та дорослі творчі колективи, ставили вистави за участю відомих українських зірок – Ади Роговцевої, Ольги Сумської, Богдана Ступки, Володимира Гришка тощо. Під час окупації та боїв за місто Центральний будинок культури був частково зруйнований. Вціліла лише вхідна група.

Церкву Святого Апостола Андрія Первозваного та Всіх Святих освятили у 2016 році. Вона відома тим, що після звільнення Бучі від російських загарбників на території церкви знайшли братську могилу зі 116 тілами загиблих мешканців селища. Майже всі тіла містять сліди вогнепальних чи уламкових поранень. Деякі свідчать про тортури, які росіяни застосовували до замучених: руки й ноги були зв’язані, а кістки переламані.

Російський десант кілька разів намагався висадитись в гостомельському аеропорту для подальшого наступу на Київ. Українські Сили Оборони перешкоджали цим спробам і завдавали нищівних ударів по гелікоптерах окупантів. Навіть після полишення своїх позицій українські військові вражали злітну смугу для того, щоб не дати ворогу отримати підкріплення з росії.

Бої за військове містечко Гостомель розпочалися в перший день повномасштабного вторгнення – 24 лютого 2022 року. Тут розташовується кілька важливих стратегічних об’єктів, тож місто було важливою ціллю для окупантів. Попри неймовірні зусилля українських захисників втримати Гостомель під контролем не вдалося, і невдовзі він опинився в окупації. Місто звільнили 2 квітня 2022 року. Понад 400 осіб на момент деокупації вважалися зниклими безвісти.

Вулиця Вокзальна в Бучі стала відомою після того, як українські військові знищили тут колону ворожої техніки 27 лютого 2022 року. Цим вони унеможливили подальше просування росіян. Після звільнення Бучі кладовище російської техніки на тлі зруйнованих будинків зафіксували фотографи. Її часто використовували на означення імперської мети загарбників – взяти Київ за три дні.

Житловий комплекс “Ірпінські Липки” розташований по вулиці Гостомельське шосе, 24/1. Цей район одним з перших потрапив під ворожий удар під час наступу на місто. Через російську атаку 2 березня 2022 року будинок постраждав від уламків ракети. За два тижні – 16 березня 2022 року – від запальних снарядів зайнялися мансардні поверхи житлового комплексу. Рятувальники через постійні пожежі не могли вчасно загасити полум’я. В такий спосіб один з найкращих ЖК Ірпені після звільнення став одним з найбільш постраждалих від війни.

В селі Мощун понад 100 Захисників України загинули в запеклих боях з росіянами, які намагалися збудувати переправу через річку Ірпінь. Бої велися за умови переваги ворога в озброєнні та в особовому складі. Герої мужньо захищали свої позиції, не даючи ворогу просуватися вперед. На місці ведення боїв за Мощун звели Меморіал “Янголи Перемоги”. В 2024 році його внесено в Держреєстр нерухомих пам’яток, Меморіал став культурною спадщиною.

Площа Тараса Шевченка розташована на перетині вулиць Паркова та Центральна. Остання відома жорстокими обстрілами з боку окупантів – росіяни цілеспрямовано цілилися авіабомбами по будинках. В такий спосіб був уражений будинок №359, що стоїть навпроти пам’ятника Шевченку. Фактично він розділився надвоє, удар знищив частину спорудження. Це сталося 2 березня 2022 року. Світлина, де пошкоджений монумент стоїть перед зруйнованим будинком – так, ніби Тарас Григорович схилив голову, шануючи пам’ять загиблих, – є впізнаваною у світі й асоціюється з воєнними злочинами росіян, які вони вчинили під час захоплення й окупації Бородянки.

Романівський міст розташований на виїзді з Ірпеня. 25 лютого 2022 року його довелося підірвати для того, щоб зупинити рух окупантів в бік Києва. Тому місцевим довелося переходити річку по дошках для того, щоб евакуюватися з міста, яке за кілька днів після цього потрапило в окупацію. Для багатьох це був чи не єдиний шлях порятунку, “дорога життя”.

Цвинтар автівок в Ірпені складається з машин, покинутих їхніми власниками під час окупації та боїв за місто. Люди намагалися порятувати себе і своїх близьких. “Дорогою життя” на той момент був лише зруйнований Романівський міст, і містянам доводилось переходити річку пішки. Після звільнення Ірпеня на вулицях знаходили машини з кульовими пошкодженнями, перетворені на металобрухт. В деяких з них були сліди крові. Найжахливіше – це написи “Діти” на легкових автівках.

Центральний будинок культури в Ірпені відкрили у 1954 році. Тут виступали дитячі та дорослі творчі колективи, ставили вистави за участю відомих українських зірок – Ади Роговцевої, Ольги Сумської, Богдана Ступки, Володимира Гришка тощо. Під час окупації та боїв за місто Центральний будинок культури був частково зруйнований. Вціліла лише вхідна група.

Церкву Святого Апостола Андрія Первозваного та Всіх Святих освятили у 2016 році. Вона відома тим, що після звільнення Бучі від російських загарбників на території церкви знайшли братську могилу зі 116 тілами загиблих мешканців селища. Майже всі тіла містять сліди вогнепальних чи уламкових поранень. Деякі свідчать про тортури, які росіяни застосовували до замучених: руки й ноги були зв’язані, а кістки переламані.

Російський десант кілька разів намагався висадитись в гостомельському аеропорту для подальшого наступу на Київ. Українські Сили Оборони перешкоджали цим спробам і завдавали нищівних ударів по гелікоптерах окупантів. Навіть після полишення своїх позицій українські військові вражали злітну смугу для того, щоб не дати ворогу отримати підкріплення з росії.

Бої за військове містечко Гостомель розпочалися в перший день повномасштабного вторгнення – 24 лютого 2022 року. Тут розташовується кілька важливих стратегічних об’єктів, тож місто було важливою ціллю для окупантів. Попри неймовірні зусилля українських захисників втримати Гостомель під контролем не вдалося, і невдовзі він опинився в окупації. Місто звільнили 2 квітня 2022 року. Понад 400 осіб на момент деокупації вважалися зниклими безвісти.

Вулиця Вокзальна в Бучі стала відомою після того, як українські військові знищили тут колону ворожої техніки 27 лютого 2022 року. Цим вони унеможливили подальше просування росіян. Після звільнення Бучі кладовище російської техніки на тлі зруйнованих будинків зафіксували фотографи. Її часто використовували на означення імперської мети загарбників – взяти Київ за три дні.

Житловий комплекс “Ірпінські Липки” розташований по вулиці Гостомельське шосе, 24/1. Цей район одним з перших потрапив під ворожий удар під час наступу на місто. Через російську атаку 2 березня 2022 року будинок постраждав від уламків ракети. За два тижні – 16 березня 2022 року – від запальних снарядів зайнялися мансардні поверхи житлового комплексу. Рятувальники через постійні пожежі не могли вчасно загасити полум’я. В такий спосіб один з найкращих ЖК Ірпені після звільнення став одним з найбільш постраждалих від війни.

В селі Мощун понад 100 Захисників України загинули в запеклих боях з росіянами, які намагалися збудувати переправу через річку Ірпінь. Бої велися за умови переваги ворога в озброєнні та в особовому складі. Герої мужньо захищали свої позиції, не даючи ворогу просуватися вперед. На місці ведення боїв за Мощун звели Меморіал “Янголи Перемоги”. В 2024 році його внесено в Держреєстр нерухомих пам’яток, Меморіал став культурною спадщиною.

Площа Тараса Шевченка розташована на перетині вулиць Паркова та Центральна. Остання відома жорстокими обстрілами з боку окупантів – росіяни цілеспрямовано цілилися авіабомбами по будинках. В такий спосіб був уражений будинок №359, що стоїть навпроти пам’ятника Шевченку. Фактично він розділився надвоє, удар знищив частину спорудження. Це сталося 2 березня 2022 року. Світлина, де пошкоджений монумент стоїть перед зруйнованим будинком – так, ніби Тарас Григорович схилив голову, шануючи пам’ять загиблих, – є впізнаваною у світі й асоціюється з воєнними злочинами росіян, які вони вчинили під час захоплення й окупації Бородянки.

Романівський міст розташований на виїзді з Ірпеня. 25 лютого 2022 року його довелося підірвати для того, щоб зупинити рух окупантів в бік Києва. Тому місцевим довелося переходити річку по дошках для того, щоб евакуюватися з міста, яке за кілька днів після цього потрапило в окупацію. Для багатьох це був чи не єдиний шлях порятунку, “дорога життя”.

Цвинтар автівок в Ірпені складається з машин, покинутих їхніми власниками під час окупації та боїв за місто. Люди намагалися порятувати себе і своїх близьких. “Дорогою життя” на той момент був лише зруйнований Романівський міст, і містянам доводилось переходити річку пішки. Після звільнення Ірпеня на вулицях знаходили машини з кульовими пошкодженнями, перетворені на металобрухт. В деяких з них були сліди крові. Найжахливіше – це написи “Діти” на легкових автівках.

Центральний будинок культури в Ірпені відкрили у 1954 році. Тут виступали дитячі та дорослі творчі колективи, ставили вистави за участю відомих українських зірок – Ади Роговцевої, Ольги Сумської, Богдана Ступки, Володимира Гришка тощо. Під час окупації та боїв за місто Центральний будинок культури був частково зруйнований. Вціліла лише вхідна група.

Церкву Святого Апостола Андрія Первозваного та Всіх Святих освятили у 2016 році. Вона відома тим, що після звільнення Бучі від російських загарбників на території церкви знайшли братську могилу зі 116 тілами загиблих мешканців селища. Майже всі тіла містять сліди вогнепальних чи уламкових поранень. Деякі свідчать про тортури, які росіяни застосовували до замучених: руки й ноги були зв’язані, а кістки переламані.