Місцями пам’яті

Бородянка – невелике селище на Київщині, яке до 2022 року жило тихим і спокійним життям. Люди виховували дітей, працювали, будували плани на майбутнє. Але в лютому-березні 2022 року російська армія принесла у це мирне місце невимовний біль, страждання та смерть.

Бородянка стала одним із найбільш зруйнованих населених пунктів Київської області. Жодне інше місто регіону не зазнало таких масштабних руйнувань. Під ударами авіації, артилерії та ракетних обстрілів вона перетворилася на руїни.
1 та 2 березня 2022 року російські військові завдали потужних авіаударів по житлових кварталах Бородянки. Першими мішенями стали житлові багатоповерхівки – удари припали на середню частину будинків, спричинивши їхній обвал.

Будинки складалися, як карткові, перетворюючись на бетонні пастки для десятків людей, які ховалися в підвалах. Найстрашніше – окупанти свідомо не давали розбирати завали. Вони знали, що під руїнами залишаються живі люди, які кричать і просять допомоги. Але ворог не давав жодного шансу врятуватися.

Свідки розповідають, що чули голоси людей з-під завалів ще кілька днів після обстрілів. Хтось стукав, намагався вибратися, просив про допомогу… Але ворожа армія не дозволяла навіть наближатися до руїн. Люди просто помирали в бетонному полоні.
Це одна з найстрашніших трагедій Київської області – не просто масові вбивства, а холоднокровне знищення мирних людей, яких окупанти свідомо залишили помирати.

Понад 40 людей загинули безпосередньо під час авіаударів та від поранень. 8 багатоповерхових будинків були повністю зруйновані авіабомбами. Понад 500 приватних будинків згоріли або були знищені артилерійськими обстрілами. 32 багатоквартирні будинки зазнали сильних пошкоджень, частина з них непридатні для проживання. Понад 300 людей було вбито російськими військовими під час окупації. Людей розстрілювали на вулицях, у дворах власних будинків, просто за те, що вони були українцями.

Російські військові повністю відрізали Бородянку від цивілізації. Не було світла, води, газу, мобільного зв’язку. Люди тижнями сиділи у підвалах, не знаючи, що відбувається у світі та чи прийде колись допомога. Окупанти ходили по домівках, грабували, вбивали місцевих жителів, розстрілювали машини тих, хто намагався втекти.

Свідки розповідають про випадки тортур, насильства та вбивств. Бородянка була перетворена на місто-привид, сповнене болю, смерті та знищення.

У квітні 2022 року – українські війська звільнили Бородянку.

Після деокупації почали розбирати завали – і виявилося, що під руїнами загинули десятки людей, які ще могли бути врятовані. Місцеві жителі ховали понад 300 тіл у братських могилах, бо окупанти не давали нормально поховати загиблих.

Кадри зруйнованої Бородянки шокували. Чорні обвуглені багатоповерхівки, розбиті дороги, знищена інфраструктура – так виглядала реальність після російського терору. Бородянка стала одним із найвідоміших місць злочинів Росії в Україні.

2 березня 2022 року російські окупанти обстріляли пам’ятник Тарасу Шевченку. Вони цілилися прямо в обличчя Великого Кобзаря, намагаючись стерти з лиця землі його образ. Фото скаліченого пам’ятника облетіло увесь світ. Воно стало символом ненависті Росії до української культури, нашої історії та національної ідентичності. Але пам’ятник вистояв, як вистояла й Бородянка, як вистоїть і вся Україна.

Попри страшні втрати, Бородянка відбудовується. Люди повертаються, ремонтують будинки, намагаються почати життя заново. Зводяться нові будівлі, відкриваються магазини, працюють волонтери. Бородянка отримує підтримку від українців та міжнародних партнерів. Це ще один доказ того, що Україну неможливо зламати!