Ще з початку 19 сторіччя за сприяння графів Браницьких на окраїні містечка Ставище, зі сторони дороги з Білої Церкви, функціонувала лікарня. Станом на 1899 рік нею завідував лікар Вацлав Йосипович Горох. То була лікарня на 24 ліжка: з відділеннями для чоловіків на 15 ліжок та для жінок на 9 ліжок. Ліки з аптеки при лікарні видавали тільки безплатно і тільки за рецептом лікаря.
1911 року земство з дотацією графа Владислава Браницького розпочало будівництво нової, двоповерхової, цегляної лікарні на 50 ліжок.
Дався взнаки «вік авіації» і лікарня будувалася за типом літака-біплана:
- місце пропелера припало на центральний вхід;
- у вестибюлі — мотор;
- у кабіні льотчика — молільня;
- у крилах — палати й коридор;
- фюзеляж — допоміжні кабінети, інфекційне відділення з окремими двома входами;
- в елеронах — амбулаторія та кухня;
- у хвостовому оперенні — квартири медичного персоналу.
До початку Першої світової війни 1914 року встигли збудувати тільки перший поверх на 35 ліжок. Втім є дані, що лікарня виконувала свої функції під час Першої світової війни. У ній працювало троє лікарів:
- Горох Вацлав Йосипович;
- батько й син Малевські — Емерик Гнатович та Емерик Емерикович.
Другий поверх добудували вже в радянській Україні — 1923 року. На світлині тих років можна прочитати, що лікарня названа іменем 10-річчя Червоної Армії і належала до Білоцерківської округової інспектури охорони здоровля.
Нині будівля належить Комунальному некомерційному підприємству «Ставищенська лікарня» Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області.
Пам’ятка архітектури місцевого значення з охоронним номером 86-Кв. Архітектор невідомий.
