Опис Ставищського католицького кладовища

З 1774 року Білоцерківським староством володів польський магнатський рід Браницьких гербу Корчак. Стараннями Францішка-Ксаверія Браницького в Ставищах замість дерев’яного у 1778 році збудовано кам’яний костел на честь Пресвятої Трійці. Цей храм півтора століття задовольняв релігійні потреби поляків, які осіли й жили у Ставищах та довколишніх селах.

З архівних джерел відомо, що 1916 року настоятель римсько-католицької парафії Миколай Троцький просив виділити ділянку для нового кладовища, оскільки старе майже цілком заповнене. Причиною священник називав те, що з початком Першої світової війни до Ставищ прибуло близько 2000 біженців із Царства Польського, повисивши водночас статистику смертності.

Та зовсім скоро більшість поляків покинули Ставища. За усними свідченнями, це сталося у травні 1920 року. 1931 року більшовицька влада закрила костел, а 1934-го зруйнувала. Служителів парафії репресовано. Відтак і за кладовищем не було вже належного догляду.

Найдавніше розпізнане поховання датоване 1855 роком. У метричному записі вказано: «1855 року липня 4 дня в містечку Ставищах помер дворянин Тит Ходинський від гарячки, долучений до святого Таїнства. Залишеної вдовою Анни, уродженої Блаґановської, чоловік, маючи від народження 65 років. Парафіянин Ставищського костелу. Тіло поховав ксьондз Еразм Оссолінський».

Остання дата поховання, зазначена на надгробку, — 4 квітня 1917 року — на могилі парафіяльного священника, декана Таращанського Миколая Троцького.

Опис поховань складений за польським алфавітом і містить такі прізвища: Артюх, Бачинські, Бєлінські, Бихацькі, Боровські, Вишинські, Вондаловські, Горох, Ґодлевські, Ґрушецькі, Іржикевичі, Жуковські, Жулавські, Заремби, Камінські, Краєвські, Кринські, Куніші, Левандовські, Лиго, Маковські, Малевські, Мікульські, Мілевські, Мірські, Нєдзвєдзькі, Новицькі, Пенчковські, Пулієфф, Позняки, Ребчинські, Ровінські, Рубінські, Сезеневич, Селецькі, Скуратовські, Смоленські, Смолінські, Струсевичі, Суффчинські, Туровичі, Удимовські, Хоржевські, Ціхоцькі, Черняховські, Черські, Чолганські, Шидловські, Шишковські, Щавинські, Яблонські.

Подальшу історію читайте в описі «Ставищське католицьке кладовище», що вільно доступний у Google Books. Також у книзі зібрано 66 світлин надгробків, імена на яких вдалося прочитати і знайти відповідні записи про смерть у метричних книгах Ставищського костелу. В кінці є покажчик географічних назв, зазначених у метричних записах про смерть.

Ці та інші дані з опису стануть у пригоді дослідникам родоводу, чиї предки мешкали у Київській губернії чи загалом на Правобережній Україні в другій половині 19 — на початку 20 століття.