UaEn

МАСНИЦЯ

08.02.2023
574
4
1574
МАСНИЦЯ

За останні десятиліття святкування Масниці увійшло в повсякденне життя українців, проте нам хочеться закцентувати увагу на суті цього свята та традиції його відзначення в Україні.

Масляна – це жартівливий та радісний період, характерний споживанням великої кількості смачних страв, до складу яких входять молочні продукти, борошно. Це був час, коли добігали кінця М’ясниці, назва яких вказує на домінування в харчуванні українців м’ясних страв. Різкий перехід до суворого посту, коли заборонялося споживати скоромне (м'ясна або молочна їжа), був би надто тяжким випробуванням для здоров’я. Однією з функцій Масниці і є підготовка та здійснення такого безболісного, плавного, поступового переходу. Отже, Масниця – останній тиждень перед Великим постом. Цього року цей період припадає на 20–26 лютого. Особлива шана в ці дні відводилася вареникам з сиром у сметані. Звідси й приказка: «Почекайте, варенички, прийде й на вас Масниця!».

Упродовж 70-80х років XX століття святкування Масниці було зведено до «постановищного» сценарію, який був прописаний відділами культури і базувався на російській традиції виготовлення «блінів».

В Україні ж Масляна мала свої оригінальні варіанти і ще була відома під назвою «Колодій». Справляли «Колодку», зазвичай, жінки. Упродовж тижня вони збиралися разом, пеленали поліно чи макогін. Виходило щось на зразок новонародженого немовляти. Це означало, що «Колодка» народилася. Вітали одна одну з народженням, співали: «А вже ниньки не неділя, а вже нині Колодія, а вже нині Колодка, бо горілка солодка».

Крім цього, на Масляній заміжні жінки віком до 30 років ходили по домівках, де жила доросла молодь і прив’язували їм до руки чи ноги колодку та вимагали викупу. Батько пов’язаного з нарочито сердитим виглядом говорив: «Отак тобі й треба, не хотів женитись, тепер колодку тягни. Думав йому весілля справляти, а тепер доводиться від колодки відкупляти». Тут доречно зауважити, що левова частка весіль у тодішній Україні припадала саме на М’ясниці. Отже, шлюбний сезон завершився, хто не одружився, того чекає колодка. Адже, головне призначення людини – продовження роду, а основна ідея свята – ініціація шлюбних стосунків. Істориком Степаном Килимником описаний цікавий звичай, що побутував на Полтавщині. Коли в селі з’являлося позашлюбне дитя, дізнавалися хто батько немовляти. На Колодія молодиці йшли до нього, брали силоміць із собою, у руки давали сповиту «колодку», проходили через все село і завертали у двір покритки. Тут чіпляли до ноги «колодку», примушували його вклонитися знедоленій дівчині та поцілувати дитя. Парубок відкуповувався від жінок та робив подарунок дитині.

Останній день Масниці ще називали «прощеною неділею», це час примирення та злагоди. Люди ходили до знайомих та рідних просити прощення за можливі гріхи та кривди, заподіяні упродовж року. Відвідували і цвинтар, щоб і померлі родичі пробачили їх. Вірили, що Страшний суд, якщо він і прийде, то саме цього дня. А ще, готуючись до посту, поспішали очиститися морально.

 

Світлана Зубер,

старший науковий співробітник Музею українських обрядів

НІЕЗ «Переяслав».

Відгуки Відгуки про організатора 0

Залиште свій відгук
UaEn