Адреса
село Лука
Гора Кочур – історико-ландшафтний об’єкт, де розташовувалось згадане в літописах середньовічне селище «Кучари».
Живописна панорама – головна сучасна прикраса місця. Ця долина користується великою популярністю серед місцевих жителів та гостей.
Місцеве повір’я розповідає, що в давнину тут було язичницьке капище – місце принесення жертв язичницьким богам. Згідно з легендою, жителі всієї території вважали бога Чура своїм захисником і охоронцем домашнього добробуту, протиставляли його всякому злу й біді. Звідси пішло прислів’я «Чур тобі, Пек» (Пек – бог кривавих сутичок, пекла). Вони виліплювали з глини статую бога Чура, в животі якого горів вогонь, а дим та іскри злітали через дірки в голові, яка була орієнтиром для подорожніх. З навколишніх поселень приходили люди «ко Чуру» за вогнем для домашнього вогнища або обпалення дубових чурбанів. Тут обмінювалися товаром, слухали розповіді про пригоди й бувальщини, відпочивали «вне дела» (неділю).
Данна територія неодноразово привертала увагу науковців. На сьогоднішній день археологам відомо про п’ять етапів заселення Гори Кочур.
На її території знайдені археологічні матеріали середньодніпровської культури (ІІІ – І тис. до н. е.), зарубинецької культури (ІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е.), черняхівської культури (І – V ст.), київської культури (ІІІ – V ст.), давньоруського часу (Х – ХІ ст.). Найбільш виразними є знахідки зарубинецької та давньоруської пам’яток.
Цікавим є виявлення тут артефактів Х – ХІІІ ст. Вчені припускають, що саме це поселення згадується у літописі у подіях міжусобної боротьби за Київ Ізяслава Мстиславовича і Юрія Долгорукого під 1162 р. «…а звідти пішли до Білгорода на [город] Мутижир. І [коли] вони були на [селі] Кучарі…»
В урочищі протікає річка Кочур – ліва притока Ірпеня (басейн Дніпра).
Річка формується з кількох безіменних струмків та щонайменше 10 водойм. Чотири головні річища, що утворюють річку, витікають з сіл Личанка, Шпитьки, Петрушки та з полів біля с. Мрія. На її річищах розташовані ставки-озера: Кадан, Рибальська стрілка, Трофейне (Личанка), Гоковар, Любительський, Чорне (Петрушки), Панське-1, Панське-2, Панське-3 (Шпитьки), Кошара, Михайлина (Горбовичі) та ін.
В долині щороку навколо гніздуються десятки пар лелек, з цієї точки їх видно в сезон травень – серпень. Полюбляють зволожені ділянки з невисокою трав’яною рослинністю, на яких є групи старих розлогих дерев, особливо якщо луки періодично затоплюються, а трава регулярно викошується. Харчуються в долині, поїдають переважно дрібних тварин — дощових черв'яків, комах, жаб, мишей, рибу.
1,60 km. Білогородка, Бучанський район
(096) 624-13-54
Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1905 року
1,89 km. село Гнатівка, вул. Старожитомирська, 34
2,49 km. Горбовичі, Київська обл
(099) 448-55-52
2,54 km. с. Горбовичі
(098) 520-17-17
2,64 km. вул. Гончаренко, 4С, с. Забір'я
(097) 210-20-95
Городище літописного міста Білгород і могильник (Х-ХІІІ ст)
2,72 km. с. Білогородка
Фундамент давньоруського храму Апостолів XII ст
2,79 km. село Білогородка
Легенда про «Білгородський кисіль». Літописна криниця.
2,80 km. село Білогородка
3,24 km. село Білогородка
3,59 km. село Бобриця, вул. Шкільна, 20, б
(096) 537-43-53