Історичний парк Межигір’я

Назва «Межигір’я» пов’язана з тим, що ця місцевість розташована в долині, з трьох боків оточена пагорбами, які здавна на Поліссі називалися горами. Саме цей затишний куточок між нинішнім Вишгородом і селом Нові Петрівці понад тисячу років тому облюбували ченці, які свого часу побудували тут величний монастир, відомий навіть за межами України. У ньому знаходили прихисток після бойових звитяг представники козацтва. Так, сама природа, з її тишею і красою спонукала до споглядального розміреного життя.
Тож поступово тут, на території Межигірського Спасо-Преображенського монастиря, на березі Дніпра формувався садово-парковий ансамбль. Схили Дніпра поросли лісом. Серед розмаїття дерев — граб, сосна, дуб, вільха, біла акація тощо. Дихається тут легко й спокійно. Ростуть два унікальні дуби, обхватом 6,5 м і 5 м, яким вже майже 400 років, старовинний клен, обхватом 3,7 м, вік якого — понад 100 років.
Вочевидь, краса і спокій цієї місцини й спонукала до того, що після монастирського періоду Межигір’я, у радянські часи тут було облаштовано заміську урядову резиденцію для високопоставлених чиновників. Коли в ній виникла потреба після перенесення у 1934 році столиці УРСР із Харкова до Києва, то було вирішено обрати для цього територію колишнього Межигірського монастиря. За часів СРСР це була резиденція П. Постишева, С. Косіора, М. Хрущова та В. Щербицького.
Кожний наступний господар руйнував особняк попередника і зводив новий.
Під час німецької окупації тут розташовувалася резиденція райхскомісара України Е. Коха. У 1991 р. тут проходила офіційна зустріч Генерального секретаря СРСР М. Горбачова з канцлером ФРН Г. Колем.
У 2002–2014 рр. тут розташовувалася приватна резиденція Віктора Януковича. Вочевидь, саме у часи президентства Януковича Межигір’я вдруге після монастирських часів стало широко відомим.
На території Межигір’я розташовані два причали з яхт-клубом, вертолітний майданчик, кінний клуб, гараж із раритетними автомобілями й мотоциклами (понад 70 одиниць), корабель-ресторан «Ґалеон», поле для гольфу, тир, тенісні корти, алеї на березі Дніпра, молочна ферма, спа-центр, сауна, пожежна частина, вежа мобільного зв’язку, городи, теплиці, оранжереї, мисливські угіддя, кінологічний центр, зоопарк, страусина і качина ферми, фазанарій, стайня, штучне озеро (наповнюється водою з десяти артезіанських свердловин).
Після втечі екс-президента України В. Януковича у 2014 р. резиденцію «Межигір’я» відкрито для загального відвідування.
У 2014 році Верховна Рада України прийняла постанову про повернення Межигір’я у державну власність. Нині на території комплексу розташовано вісім пам’яток історії та археології різного часу, які були відкриті й частково досліджені археологами. Серед них — комплекс підземних монастирських печер у Пекарницькій горі, що описувалися дослідниками ще в ХІХ ст. Галерея печер починалася від пристані на березі Дніпра та проходила в глибину пагорба на 40 м. Є свідчення про існування тут печерної церкви. Зараз унаслідок зсувів та обвалів місцезнаходження підземного комплексу встановити неможливо.
У пам’ять про монастирські часи в Межигір’ї на території колишньої обителі зведено невеликий храм Преображення Господнього, який є діючим. У ньому є копія Братської ікони Божої Матері, яка вважається чудодійною, і легендарна історія якої пов’язана з Вишгородом. За легендою, у 1654 р. вона дивним чином з’явилася в Борисоглібському храмі Вишгорода, але в 1662 р., коли внаслідок боротьби з Польщею церкву було розорено, ікону встигли винести. Її пустили Дніпровськими водами, які принесли її до київського Подолу, а звідти образ із почестями перенесли у Братський монастир. Саме від цього монастиря, де ікона залишалася протягом тривалого часу, вона й отримала свою назву.
Утім, нині люди приїжджають до Межигір’я як до популярного парку, де можна відпочити й насолодитися красою природи та мистецтвом людей, які створили тут прекрасний затишний куточок.