Адреса
Вишгород
Літописне місто Вишгород у IX—XII століттях було резиденцією і другою після Києва столицею правителів Русі-України.
Перша спроба створити на його території історико-культурний заповідник була здійснена ще в 1935 році, але в сучасному вигляді він діє лише з 1994 року.
Найстарішим структурним підрозділом заповідника є Вишгородський історичний музей, створений у 1982 році в найстарішій кам’яній споруді Вишгорода — Будинку Клюкви. Його експозиція присвячена археологічній спадщині Вишгородського району, починаючи від часів палеоліту. Тут можна побачити унікальний макет «Ольжиного граду» та печатку князя Ізяслава Ярославича ХІ-ХІІ століть, почути історію славнозвісного козацького Межигірського монастиря та помилуватися копією ікони Вишгородської Божої Матері.
Крім історичного, до заповідника входить також Музей гончарства Русі-України, який знайомить із вишгородськими гончарськими традиціями, починаючи від доби неоліту, часів Трипільської культури й Київської Русі та закінчуючи сьогоденням. Відвідувачі мають унікальну можливість ознайомитися з колекцією виробів Межигірської фарфоро-фаянсової фабрики, на якій уперше застосували друк на посуді, а також створити власний виріб під час гончарного майстер-класу.
Ще одним цікавим елементом Вишгородського історико-культурного комплексу є територія стародавнього городища. Тут зберігся дитинець, оточений валами, із залишками давньоруського храму, а в межах окільного граду й посаду міститься археологічний культурний шар із залишками гончарних горнів, металургійних майстерень, житлових та господарчих приміщень та інших археологічних об’єктів. Також на території городища можна побачити залишки оборонних споруд IХ–ХIII століть, підмурки і частини стіни мурованого Борисоглібського храму 1074–1112 років.
На базі заповідника постійно проводять експедиції та дослідження, а також діє «Школа археолога».