Поховання воїнів - кочовиків (X - XIII ст.)

496

812

Категорія - Пам'ятники

Маршрут Google Маршрут

Сайт

Про місце

Майже під самим укріпленням Вишгорода із заходу по нинішній вулиці Межигірського Спаса у 1989 році було знайдено колективне поховання чоловіків-воїнів давньоруського часу, яке є найбільш інформативним для вивчення військової справи давнього Вишгорода і свідчить про поліетнічність княжої дружини.
Воно датується кінцем ХІ–ХІІ ст. і є однією з небагатьох середньовічних пам’яток Середнього Подніпров’я, з якої походять знахідки елемента захисного обладунку (окиснені фрагменти кольчуг).
Окрім того, тут представлено повний комплект озброєння та спорядження середньовічного вершника.
Дослідники пов’язують поховання із могилами печенігів, котрі під назвою «чорних клобуків» входили до складу вишгородської дружини. У літописах «чорними клобуками» 36 називали представників тюркських етносів, які служили в дружинах руських князів. Сама назва, що тюркською звучить як каракалпаки, походить від назви високих чорних шапок, які носили ці воїни. Вони були важливою військовою силою, яку наймали різні князі у боротьбі за владу.
У великій ямі у центрі розташовувалося поховання двох воїнів-кочовиків віком 18–25 років. Поруч — залишки кінських кісток та збруя (залізні вудила, стремена, бронзові бляхи, пряжка, скоби). Один з похованих був у кольчузі, із шаблею довжиною 90 сантиметрів. На поясі були ножі у шкіряних піхвах.
Параметри могильних ям і відсутність супровідних речей у двох інших похованнях вказують на те, що вони були здійснені за християнським обрядом.
А наявність над усіма чотирма могилами спільного курганного насипу дає підстави припустити, що всі небіжчики представляли інтернаціональну князівську дружину й загинули під час бойових дій.

Відгуки Відгуки про організатора 0

Залиште свій відгук