Хоча перша письмова згадка про Вишгород датується 946 роком і вважається відправною точкою у визначенні віку міста, однак обживати цю територію люди почали здавна, про що свідчать знахідки, які стосуються періоду до нашої ери.
Загалом на території нинішнього Вишгорода людська діяльність археологами простежується ще з мезолітичної доби – 7–10 тисяч років тому. Коли давні люди ще вели мисливський спосіб життя і на території Поліської зони України було розвинене полювання на оленів, у Вишгороді була стоянка наших предків. Також археологи знаходили докази перебування тут стародавніх племен і пізнішої доби.
У 1994 році на городах однієї із садиб на території Вишгорода під час археологічних розвідок було випадково знайдено поселення раннього залізного віку VІІ–VІ ст. до н. е.
Ранній залізний вік характеризується широким використанням залізних знарядь праці, виникненням свійського тваринництва і птахівництва, поширенням різних ремесел і тим, що ремесло відокремлюється від землеробства. У цей час посилюється майнова та соціальна диференціація суспільства, відбувається створення передумов для виникнення станово-класових відносин і держави.
Одними з перших досягнень людства, що вплинули на його розвиток, були «приборкання» вогню і оволодіння уміннями моделювати залізо й глину, надавати їм нових якостей і форм. Тож з ремесел найзначнішим стає залізоробне, а також великого поширення набуває гончарство. За зовнішнім виглядом тодішніх ліпних горщиків, а вони мали кулясті форми і були оздоблені на шийці рядочком ямок, «перлин» чи проколів, фахівці встановили, що тут проживали представники так званої милоградсько-підгірцівської культури.
Загалом для того часу характерне те, що люди жили в селищах та укріплених городищах. Ця історична спільнота населяла територію Київського Полісся, а основу її господарства становило традиційне для раннього залізного віку землеробство та промисли — рибальство, мисливство, можливо, бортництво.
Завдяки тісним контактам зі скіфами, які займали території українського степу на південь, землероби Полісся вели активну торгівлю з грецькими містами-колоніями Північного Причорномор’я.